ПІД СОНЦЕМ ТОСКАНИ
Навіть якщо ви ніколи не були у Флоренції, я впевнена, що це місто вам знайоме. Адже саме тут, неподалік столиці Тоскани, народився чи не найвідоміший представник епохи Відродження – Леонардо Да Вінчі. А флорентійський собор Санта-Марія-дель-Фйоре став одним з головних символів Ренесансу. Та навіть відома дитяча казка про Піноккіо – і та походить саме з цього тосканського регіону.
Як добратися
У самій Флоренції є
аеропорт і туди літають лоукостери. Однак ми прилетіли в Пізу – так було значно дешевше, навіть з урахуванням добирання
до Флоренції. У Пізі аеропорт імені Галілео Галілея знаходиться фактично в
місті. Звідти пішки до залізничного вокзалу – хвилин 20-30. А з вокзалу до
Флоренції регулярно їдуть потяги компанії Trenitalia, ціна квитка – 8 євро, у дорозі – приблизно годину.
Що робити у Флоренції
Навіть якщо поїздка до
головного міста Тоскани всього на пару днів, за цей час можна багато чого
встигнути. Однією з найбільш впізнаваних і розрекламованих пам’яток міста є
пішохідний міст Веккіо (Ponte Vecchio) через річку Арно. І
хоча мостів там безліч, саме цей, в самісінькому центрі – найвідоміший та
найінстаграмніший. Колись він був дерев’яним, та з 1345 року збудували
кам’яний.
Одразу біля мосту – ще одна культова споруда – галерея Уффіці (Galleria degli Uffizi). Один з найбільших музеїв Європи, що розміщується в приміщенні палацу. Тут зібрані найвідоміші твори європейських і, зокрема, італійських митців: Леонардо Да Вінчі, Мікеланджело, Рафаеля, Ботічеллі, Рубенса, Альбрехта Дюрера, Тіціана.
Після відвідин галереї я сказала, що
антидепресанти можуть коштувати 12 євро – саме такою була ціна вхідного квитка.
Бо мистецтво лікує душу. Особливо зранену війною.
Основні пам’ятки Флоренції знаходяться в середмісті, тож усе можна обійти пішки. Адже місто не таке велике, як Рим чи Неаполь. Дорогою від галереї Уффіці до центру є затишна площа Синьйорії (Piazza della Signoria). Тут є багато цікавих скульптур, зокрема копія відомої статуї Давида авторства Мікеланджело.
Взагалі Давид є сувенірним символом
Флоренції. Його бюсти й зображення повсюди: на листівках, брелках, різному
крамі. Чомусь особливу популярність у туристичних крамницях мають геніталії
Давида.
Інший «герой» сувенірних
магазинів – це звичайно ж Піноккіо.
І ось так, блукаючи вуличками, задивляючись на флорентійську архітектуру, сам не помічаєш, як опиняєшся коло найголовнішої споруди Тоскани – собору Санта-Марія-дель-Фйоре (Duomo di Firenze).
Це дійсно витвір
мистецтва – інакше не скажеш. І, якщо чесно, з вулиці фасад мені сподобався
набагато більше, ніж інтер’єр. Вхід у храм безкоштовний – платний лише на оглядовий
майданчик.
А от безкоштовно подивитися на панораму Флоренції можна з площі Мікеланджело, що знаходиться на пагорбі над річкою.
Найкраще сюди піднятися
на заході сонця. Надвечір тут збирається багато людей – сідають на сходах, часто
з пікніком, і дивляться неймовірне «кіно». Тут дійсно один з найтоповіших видів
на місто!
Їжа
Як і у всій Італії, у Флоренції смачна кава та випічка. Тому ранок точно варто починати з філіжанки еспресо, капучино чи макьято з чимось солоденьким. Мені дуже подобається італійська звичка забігати перед роботою випити caffe у барі, ще й почитати газету. Так, в Італії досі популярні паперові газети. І на перших шпальтах там були новини про Україну.
А от суто місцева
гастрономічна фішка – це лампредотто (сендвіч з субпродуктами) та
флорентійський стейк. Ні те, ні інше я не спробувала – надто воно коштовне))
Але паста теж смачна! Можу порекомендувати колоритну тратторію La
Capannina Bistrot на Via
Sant Antonino.
Ми знайшли цей заклад випадково, ціни там цілком демократичні, а їжа смачна, домашня, порції гігантські! Як і
більшість класичних тратторій, відчиняється лише на обід і на вечерю.
Звісно, я не могла
оминути центральний ринок Флоренції (Mercato
Centrale) з крафтовими товарами. Туди привозять зі всього регіону овочі,
сири, ковбаси, прошутто й інші смаколики та делікатеси, як от цибульковий джем
до сиру або трюфельну пасту – гастрономічні символи регіону.
Ринок – це взагалі моє
улюблене місце. «Зелений базар» в Баку
і Гранд базар в Стамбулі. Неймовірні
торгівельні ряди в Марракеші і Фесі. Казкові східні базари в
персидському Ісфахані й Ширазі. Ринки-фудкорти в Будапешті, Вільнюсі, Севільї й Лісабоні, рибний базар у Фетхіє
– такі місця запам’ятовуються найбільше.
Тож навіть якщо у
Флоренції ви на день-два, не оминіть увагою місцеві делікатеси! Адже подорожі –
це не про точку на карті. Подорожі – це про людей, їхню культуру і, звичайно,
їжу!
При копіюванні фото, тексту чи його фрагменту посилання на цей блог обов’язкове!
Коментарі
Дописати коментар