Будапешт за день



Я ніколи не була в класичних автобусних турах «Братислава – Будапешт – Відень». Зрештою, незважаючи на близькість Угорщини, Будапешт ніколи і не був у моїх мандрівних пріоритетах. Хоча пам’ятаю, як пару-трійку років тому – ще до безвізу з ЄС – це місто було дуже модним серед українців. Та й зараз там туристів не бракує: у Будапешті дешево, гарно, смачно.


Врешті-решт, ми зібралися до Будапешта на щорічне авіашоу над Дунаєм. І за кілька тижнів до поїздки дізналися, що саме цього року шоу перенесли на інший час і в інше місце. Але оскільки житло вже було оплачене, вирішили їхати.

Наша інстаграмна квартирка
Житло виявилося дуже гарним і чистим, у самісінькому центрі. Знімали через AirBnb. Ось реферальне посилання на знижку у 29 євро, забирайте, дарую: вам знижка, мені – бонуси.

Перець у Будапешті всюди :)
Я не скажу, що прямо таки закохалася в угорську столицю. Звісно, Будапешт гарний, але трішки втрачає на фоні помпезного Відня, що знаходиться майже по сусідству. Однак значно більший і «столичніший» за іншу сусідку – Братиславу. Я б описала Будапешт так: трохи схожий на Київ, однак менший і не спаплюжений сучасною забудовою; має присмак Відня, особливо у старих районах; за атмосферою чимось нагадує наші міста – широкі вулиці-проспекти, багато зелені, але більш європейський. А ще на кожному кроці чути російську мову.


Добиралися ми в Будапешт вже знайомим нам шляхом – потягами через Чоп і Захонь. Від кордону на Інтерсіті до столиці Угорщини всього 4 години! Квитки купували на місці, однак можна придбати онлайн на сайті угорської залізниці MÁV. Ми вже їздили потягом до Угорщини: у перший безвізовий день у 2017-му. Щоправда, тоді ми відвідали лише Ньїредьгазу і Токай.


Потяг прибуває на вокзал Budapest-Nyugati, що в центрі міста, тому це дуже зручно. Забігаючи наперед, скажу, що громадським транспортом у Будапешті ми не користувалися. Центр обійшли пішки, він доволі компактний – не такий як в Парижі, Римі чи Лісабоні. Але ми все ж таки спустилися в підземку, щоб подивитися, як виглядає будапештське метро. До речі, воно вважається найстарішим у континентальній Європі (бо най-найперше з’явилося все ж таки у Лондоні – у 1863 році. У Російській Імперії в ті часи лише кріпацтво скасували). А угорська підземка їздить вже з 1896 року.

Ось такі милі маленькі вагони
Як відомо, Будапешт ділиться на дві частини – Буду і Пешт, які розділені Дунаєм. Колись це були два окремі поселення, а тепер вони – невід’ємні райони столиці. Їх поєднують красиві мости, серед яких – Міст Сводоби, ланцюговий Міст Сечені – справжні  архітектурні символи Будапешта й Угорщини.



Що подивитися в Пешті?

Тут зосереджена, мабуть, основна частина пам’яток. Від вокзалу ноги нас привели, звісно, на набережну до парламенту. Тут навіть говорити нема про що – це дійсно архітектурне неоготичне диво і його треба побачити. Це найбільша будівля всієї Угорщини.


Поряд з парламентом на набережній є дуже сумний, та не менш впізнаваний пам’ятник – Взуття на річці Дунай. Ці металеві черевики встановлені у пам’ять про розстріляних євреїв під час Голокосту. Страшно навіть уявляти, та нацисти для економії куль сковували людей ланцюгами – по 50-60 людей. Стріляли лише в першого – і він тягнув на дно усіх інших, живих. Перед тим жертв змушували роззуватися. Це дуже щемливий пам’ятник, особливо коли дивишся на дитячі черевички. Не менш промовистим є меморіал жертвам Голокосту і в Берліні – там він зроблений у вигляді мармурових плит.


Гуляючи центром, я звернула увагу, що Будапешт зараз ну дуже популярний серед італійців – їх тут багато! А місцеві, раз зайшла така справа, вже навідкривали багато джелатерій, де різні Джованні припрошують тебе на морозиво. У Будапешті ми його не куштували, але от найсмачніше – згадується мені з Неаполя.

А от каву спробували)
Особливо багато кав’ярень і джелатерій коло Базиліки святого Іштвана. Вхід у неї платний – і просто всередину, і на гору на оглядовий майданчик. Ми обійшли її довкола, подивилися ззовні і не стали чекати на платний вхід у чергах. Це найбільший храм Будапешта, збудований на початку ХХ століття. Кажуть, що на освячення приїжджав сам імператор Франц Йосиф І.

Базиліка

У Будапешті також хороші парки і сквери. В одному з них неподалік базиліки працює колесо огляду.


Цікаво подивитися також на Будапештську велику синагогу у єврейському кварталі. Вхід у неї також платний. Вікіпедія пише, що синагогу збудували у псевдоісторичному мавританському стилі, що доволі цікаво, як для Східної Європи. Ну, не Марракеш, звісно, але щось далеке від Сходу є. Тут же, на території синагоги, можна відвідати Єврейський музей.



Що цікавого в Буді?

Архітектурною візитівкою цієї частини міста є Рибацький бастіон на горі. Це площа, оточена стінами з арками і вежами, звідки найкращий вигляд на Дунай і парламент. 


Бастіон ніколи не мав оборонного призначення та і до рибаків має відношення дуже опосередковане. Просто колись на цій площі ще від часів Середньовіччя торгували рибою.


Тут же височіє старовинна Церква святого Матяша – справжня середньовічна готика. На цьому місці ще з давніх-давен були християнські храми. Та першу церкву зруйнували монголи ще у 1200-х роках. Угорці збудували новий храм, який за пару століть захопили турки і влаштували там свою мечеть. Врешті-решт і в турків храм відвоювали. Тож це місце доволі цікаве й історичне.

Церква св. Матяша
Дорогою до Рибацького бастіону неможливо не помітити Будайську фортецю на березі Дунаю. Першу резиденцію тут заснував у 1247 році король Бела IV. Замок не раз страждав від ворожих захоплень і пожеж. У руїни він перетворився і в 1944 році, коли радянські війська влаштували тут останній осередок опору. З часом фортецю відновили і сьогодні її охороняє ЮНЕСКО  як всесвітню спадщину людства.

А що поїсти?

Ціни в Будапешті недорогі. Принаймі, мені здалося, що не вищі за київські чи львівські. У супермаркетах – так часто взагалі дешевші!

У Будапешті збереглися такі собі буфети, як колись у нас були за радянських часів. Здається, що атмосфера там застигла у минулому столітті – ну хіба ремонт трохи оновили. У таких буфетах продають, переважно, випічку та каву. Дешево і сердито.

Вулиці міста
Якось на вулиці серед прилавків street food ми натрапили на бутерброди! Я такого ще ніде не бачила. Такі милі канапки: з сиром, шинкою, рибою – чим душа побажає. Правда, найдешевший коштує 1 євро.



Крім того, цікавою локацією є Центральний ринок. Мені подобається така концепція європейських критих базарів – коли там можна і скупитися, і поїсти у кафе. Чисто, затишно, красиво. Щодо кав’ярень, то на будапештському ринку вони відверто дорогі. 


А от самі продукти здивували низькими цінами. Ми були в Будапешті 1 травня і на той момент овочі, зелень були дешевші, ніж в Україні. Дещо – навіть вдвічі!



Ціну ділимо на 10 - і отримуємо у гривнях
Навпроти ринку є знаменитий серед туристів (переважно, українських та російських) For sale pub. Підозрюю, що відомим він став після передачі «Орел і решка». Незважаючи на попсовість закладу, ціни там помірні і антураж цікавий. На вході завжди черга. Інтер’єр доволі незвичайний: всюди зі стелі звисають папірці з записками і побажаннями відвідувачів, а на столах у корзинках – безлімітний смажений арахіс, яким можна пригощатися безкоштовно, а  шкаралупки викидати на підлогу. В цьому фішка закладу. Ми замовляли  пабі гуляш (слова «бограч» там не знали), порції – гігантські, тому треба брати одну на двох. Заплатили за обід 150 грн за двох.


Серед вуличної їжі також популярні куртюш калач –щось на зразок чеського трдло. Але оскільки я випічку не дуже люблю, не можу його оцінити об’єктивно.

Загальні враження

В принципі, мені подобається все, що я бачу і де буваю. Будапешт – чудовий варіант для вікенду: легко добратися (зі Львова, крім залізниці, також можна долетіти WizzAir до Братислави, а звідти пару годин проїхатися автобусом до Будапешта), ціни відносно невисокі. Думаю, якби ми пішли у термальні купальні, мені сподобалося в Будапешті трохи більше. 

Вулиці в центрі - суміш різних стилів
Перевагою є те, що цілком можна обійтися без громадського транспорту, якщо гуляти в центрі. Місто комфортне, чисте. До того ж, слугує великою базою WizzAir. А звідти можна полетіти куди душа забажає: Іспанія, Португалія, Італія, Греція, Норвегія, Балкани, Середня Азія і Закавказзя. Лише встигайте за акціями!

Коментарі

Популярні публікації