Berlin - poor, but sexy

Так кажуть про столицю Німеччини. Я ж ніколи не мріяла потрапити в Берлін. Адже кілька років тому побувала в Дрездені і мені там не сподобалося. Тому Німеччина якось автоматично перестала бути привабливим тревел-напрямком для мене. Однак прихід Wizz Air в Україну дещо змінив ситуацію. Взявши за півроку квитки Львів – Берлін по 289 грн з людини (9 євро), ми визначили, де проведемо вересневі вихідні.

Політ триває майже півтори години. Дуже зручний ранковий виліт і приліт – адже попереду майже цілий день.

Бранденбурзькі ворота трохи "падають", але вони не головні на фото :)

До міста з аеропорту Berlin Schönefeld найзручніше добиратися електричкою S9. Ціна квитка залежить від зони, на які розділений Берлін. Аеропорт знаходиться у зоні С, центр міста – у зоні А. Тому найкраще купити квиток категорії АВС за 3.40 євро. Крім того, вигідно мати добовий проїзний. Такий квиток коштує 7.70 євро і дає право на проїзд усіма видами транспорту у трьох зонах міста. Однак він діє лише до третьої години ранку.

Берлін зовсім несхожий на інші європейські столиці. Тут не знайдеться класичної ринкової площі зі стародавніми будівлями. Поняття центру доволі умовне. Адже чи не в кожному берлінському районі є свій локальний центр, де можна знайти щось цікаве. А поруч з пам’ятками історії виросли сучасні хмарочоси.  

Атмосферний люк

Берлін – це клуби, галереї, атмосфера. А в нас був всього-навсього день! Єдиний день, який перетворився на веселий квест Берлінською столицею.

Одразу з аеропорту ми поїхали обідати. Добре, що подорожуємо лише з ручною поклажею – невеликими рюкзаками, з якими можна гуляти містом. У Берліні, як і в будь-якій столиці, ціни не з найдешевших. Майже як у Відні, Римі чи Парижі. Винятком є хіба недорога Братислава.

Тому ще вдома я нагуглила перелік бюджетних їдалень і кафетеріїв. Їжа тут смачна, порції великі, але інтер’єр невибагливий. До того ж, самообслуговування. Але це дозволяє не переплачувати за обід, як було б у звичайній кав’ярні.

Тіргартен

Такі кафетерії зазвичай знаходяться при адміністративних будівлях, театрах, в університетах тощо. Ми обрали кафетерій в будинку Ернста Ройтера (Ernst-Reuter-Haus). Він знаходиться неподалік станції електричок Tiergarten і працює до 15.00. Варто зазначити, що для того, аби потрапити в кафетерії, потрібно обійти будівлю і зайти ззаду у двір біля підземної парковки. Тут можна замовити комплексні обіди вартістю всього від € 1,30 до € 5,50.  Порції дійсно величезні, а їжа непогана. Також справжнім гастрономічним символом Берліна є сосиски карівурст. Це найпоширеніша вулична їжа.

До речі, якби хто цікавився смачною і дешевою їжею у Відні, то про неї писала отут.

А от з кавою у Берліні нам не склалося. Це не Лісабон чи Неаполь, де всюди, навіть у найменших кав’ярнях на околицях, готують смачний еспресо. Та і в Стамбулі нам кава засмакувала. Може, у  Берліні для цього варто знати місця – хто знає. Мабуть, нам не пощастило.

Щодо культурної програми, запланований в нас був тільки підйом на дах Рейхстагу. Все інше – куди очі дивляться і по часу встигнеться. 

Німецький парламент: порахуй прапори)

Щоб безкоштовно потрапити на купол Рейхстагу, потрібно зареєструватися на сайті німецького парламенту – бажано за кілька тижнів. А потім з паспортом прийти у призначений час і помилуватися Берліном з висоти. 

Всередині купол, як космічний корабель)

Також можна взяти безкоштовний аудіогід. На жаль, українською мовою немає – лише російською. Я взяла англійський J

На терасі Рейхстагу

 

А панорама звідти така

Ще однією цікавою пам’яткою Берліна є церква кайзера Вільгельма у районі Шарлоттенбург. Храм збудували наприкінці XIX століття і довгий час він вважався найвищим у місті. Під час Другої світової церква зазнала значних руйнувань. 

Сьогодні берлінці говорять на цю сакральну будівлю «Порожній зуб». Храм «оточили» хмарочоси та торгові центри. Тому історія і сучасність переплелися у Берліні дуже тісно.

Така ж ситуація і з Потсдамською площею. До війни тут була красива старовинна архітектура, сьогодні ж – хмарочоси.

Потсдамська площа

Натомість шматочок старого Берліна зберігся на Музейному острові на річці Шпрее. Увесь архітектурний ансамбль острова охороняє ЮНЕСКО. 

Найвідоміші будівлі тут – Пергамський музей з надзвичайно багатою колекцією експонатів, а також Берлінський собор – один з символів міста.

І зовсім неподалік знаходиться найвідоміша площа німецької столиці – Александерплац. Символом «Алекса» є телевізійна вежа. Також тут встановили незвичайний годинник, який показує час у багатьох країнах світу.

До речі,в Берліні вартий уваги Меморіал жертвам Голокосту - неподалік від Бранденбурзьких воріт.

меморіал

Коли вже звечоріло, ми поїхали до East Side Gallery – тобто Берлінської стіни, яку перетворили на музей просто неба.

Те саме найвідоміше граффіті світу з Брєжнєвим

По всьому місту можна зустріти веселі світлофори. 

Світлофорний чоловічок Ампельман з'явився ще у 60-х роках у ФРН. Його придумав психолог Карл Пеглау, аби зменшити кількість нещасних випадків на дорогах серед пішоходів. Після об'єднання країни багато символів Східної Німеччини зникло, а от Ампельман прижився. Сьогодні цей чоловічок живе не лише у світлофорах. Ампельману у Берліні ставлять пам'ятники, роблять цукерки з ним і присвячують сувенірні крамниці. 

Поселилися ми в хорошому Amstel House Hostel у районі Мітте. Це цілком бюджетне житло і той випадок, коли хостел не розчарував. Так було з житлом у Коїмбрі – коли хостел цілком зійшов би за готель за рівнем чистоти і комфорту.

Звісно, аби сповна відчути дух Берліна, потрібно там затриматися на кілька днів. Це місто варте того, аби побачити його різні сторони, відвідати і Західний, і Східний Берлін. Та ми ж поспішали в Польщу на Морське Око, тому в Берлін, думаю, ще навідаємося.