День у Севільї: куди піти, що побачити та скуштувати

Місто кориди і пристрасного фламенко, паельї й тапас, Кармен і Фігаро – знайомтеся, це Севілья, столиця Андалузії! Це королівське місто-фієста на березі річки з дивною назвою Гвадалквівір. Тут варто затриматися на кілька днів, адже Севілья має, чим здивувати навіть бувалих мандрівників!

У Севільї ми провели добу, повертаючись з марокканського Танжера додому. Політ тривав півгодини – і був найкоротшим у моєму житті. 

Південь Іспанії час від часу нагадував нам, що колись маври були тут. Ми натрапляли на схожу архітектуру, арки в марокканському стилі або мозаїку.

Насправді один день – це дуже мало для такого міста, адже Севілья виявилася значно більшою, ніж здавалася на гугл-картах. Тому хотілося побачити все і одразу! Звісно, це було нереально. Тому зупинюся на тих локаціях, які ми встигли подивитися під час нашого пішохідного маршруту. 

Про один день в Берліні можна почитати тут

Міські мури (Murallas de Sevilla) і базиліка Макарена

Колись ці древні мури оточували місто, сьогодні за ними заховався лише центр Севільї. Звідси добре починати прогулянку середмістям. Укріплення почали зводити ще за часів Римської Імперії. Стіни могутні, красиві.

   

Поряд з ними – старовинна базиліка Макарена. Як не дивно, вхід безкоштовний. Бо я вже не дивуюся платним відвідинам європейських церков та монастирів.

Навпроти базиліки через дороги є затишне кафе, яке я з упевненістю може порекомендувати – Casa Manolo (Calle de Don Fadrique, 5). Ми його знайшли чисто випадково і були дуже задоволені: там смачна паелья з морепродуктами! Ходили двічі – на обід і вечерю, туристів не було, більше місцевого люду.

Центр фламенко

Це також те місце, про яке ми нічого не знали, допоки випадково не побачили. Культурний центр фламенко (Calle Cuna, 6) знаходиться на одній з численних вузьких вулиць. Його вирізняє інсталяція на балконі – іспанка та її компаньйон-гітарист. 

Вхід у музей безкоштовний. Тут є кілька експозицій, присвячених історії цього танцю. Зокрема, дуже цікаві старі афіші. А по вечорах відбувається платне танцювальне шоу.

Севільські ринки

Заходьте на будь-який – упевнена: не прогадаєте. Базари чисті і красиві, з яскравими овочами і фруктами, хамоном і морепродуктами, солодощами і домашніми винами. Ціни помірні як для Західної Європи. Нам траплялися дуже привітні продавці, які взагалі були не проти, що ми фотографуємо їхній товар. 

А одна продавчиня, коли побачила, що мій чоловік фотографує її вітрину, дістала смартфон і почала фотографувати його. Слава!

Метрополь Парасоль

Власне, одне з небагатьох місць, які були в моєму списку must see у Севільї. Бо всі інші ми збиралися відвідати, якщо стане часу. Отже, що таке метрополь?

Ззовні це виглядає як велетенські чудернацькі гриби посеред історичного центру. Вважається, що ця сучасна споруда, збудована у 2011-му – найбільша дерев’яна будівля у світі! Знаходиться на Pl. de la Encarnación. Метрополь має свої секрети, які сподобаються бюджетним мандрівникам.

На підземному поверсі знаходиться антикваріум – музей з давньоримськими розкопками. Руїни фактично законсервовані і їх можна зблизька роздивитися. Та вхід платний.

На першому поверсі ринок – Mercado de la Encarnación. Хоч він і невеликий, та ходити тут можна годинами. А як зголоднів, то ще й перекусити – випічкою або фруктами.

Та наша ціль – останній поверх. Адже там неймовірний оглядовий майданчик, звідки вся Севілья – як на долоні! Вхід коштує 3 євро, але це своєрідний олл-інклюзів! За ці гроші ви отримуєте доступ до, мабуть, найкращої панорами. Також потім ви можете обміняти свої квитки на листівку з сувенірної крамниці та на будь-який напій з кав’ярні на першому поверсі (алкогольний або безалкогольний). Щоправда, майте на увазі, що кафе працює з 12:00.

Космічний ліфт

Севільський собор

Дійсно вражаючий! Вхід сюди вже платний, черги величезні, тож ми помилувалися архітектурою ззовні. Цей Катедральний собор св. Марії – один з найбільших у Західній Європі. Історія севільського собору трохи нагадує історію собору Sé de Lisboa. Як і в Лісабоні, у Севільї його збудували на місці колишньої мечеті.

А як ви вбираєтеся до церкви? :)

Кажуть, що тоді, у Середньовіччі, декан севільської церкви сказав: «Ми будуємо такий велетенський храм, що наступні покоління казатимуть, що ми були божевільні». А сьогодні собор відомий тим, що там знаходиться могила Христофора Колумба.

Поряд з собором – висока вежа Хіральда. Говорять, що колись вона була мінаретом мечеті. А коли її ще будували за часів арабського панування, то прототипом послугувала мечеть Кутубія у Марракеші.

Площа Іспанії

Хоча площа не така вже і стародавня (їй навіть і 100 років немає), однозначно – вона найкрасивіша, яку я коли-небудь бачила! А бачила я доволі багато архітектури і площ! Вікіпедія каже, що свій теперішній вигляд площа набула до Іберо-американської виставки у 1929 році.  

Площа Іспанії влаштована напівколом. У красивих будівлях знаходяться різні установи муніципалітету. До речі. Самі будівлі поєднують різноманітні стилі. Оскільки я не мистецтвознавець, то довірюся іншим джерелам. А вони називають такі стилі, як арт-деко, неомавританський та іспанський архітектурний стиль мудехар.

Посеред площі, яка вимощена красивою бруківкою, знаходиться фонтан та штучний канал, по якому можна поплавати на човнах. А свою назву площа Іспанії здобула, мабуть, через те, що на стінах будівель плиткою викладені сцени з історії і мапи усіх іспанських регіонів, в тому числі і островів.

Арена для кориди

Арена Маестранса вважається найзнаменитішою і найстарішою в Іспанії. Вона збудована на березі Гвадалквівіру. А саме будівництво тривало 120 років! Арена вміщує 14 000 глядачів і по сьогодні збирає повні трибуни на виступи тореадорів.

Звісно, у Севільї ще багато чого цікавого! Ми не встигли подивитися знаменитий Алькасар – севільський палац, квартал Las Cruzes, королівську тютюнову фабрику, де працювала літературна героїня Кармен. Але перше враження про місто склали  і залюбки повернулися сюди б ще! Севілья чомусь не настільки популярна серед українців, як Барселона чи курортний Аліканте, або ж острів Тенеріфе.

Набережна Гвадалквівіру

Транспорт

З аеропорту до центра міста та до залізничного вокзалу Севільї дуже зручно добиратися автобусом ЕА, який коштує 4 євро (6 євро, якщо берете квиток туди-назад). Він зупиняється одразу на виході з термінала. Також варто пам’ятати, що міські автобуси часто доводиться зупиняти рукою, навіть якщо ви стоїте на зупинці. Інакше вони можуть просто не зупинятися.