Вільнюс: Чому вам сподобається у Литві


Погоджуєтеся з тим, що найкращий подарунок – це враження? А подорож – це завжди нові відкриття та емоції! Вільнюс став моїм подарунком на 19 грудня – і через два місяці ми вже гуляли його вулицями і вертатися додому зовсім не хотілося.




ЯК ДОЛЕТІТИ


Зі Львова до столиці Литви літає лоукостер WizzAir. Всього година – і ви в іншій країні. Наш виліт був дуже зручним: о 17:00 туди в п’ятницю і о 08:00 з Вільнюса у понеділок. Ідеальний варіант на вихідні! Невдовзі години рейсів трішки зміняться, але дні вильотів залишаються ті самі. Ціна – від 269 грн в один бік з дисконтом WizzAir.


Вільнюський аеропорт дуже компактний, паспортний контроль пройшли швидко, прикордонники говорять російською. До міста можна доїхати двома шляхами: автобусами та потягом. Взагалі треба звернути увагу, що слово аеропорт литовською буде oro uostas, тому саме це слово потрібно шукати на вказівниках і табло громадського транспорту.


Ціна проїзду в автобусах коштує 1 євро. Квиток купувати у водія, але треба не забути його прокомпостувати. До міста їдуть автобуси № 88, № 3G, № 1, № 2. Вночі ніби 88 автобус, але ми ним не користувалися. Перший і другий їдуть до залізничного вокзалу (Stotis). Актуальний розклад тут. Взагалі нам сподобалося, що у Вільнюсі транспорт їздить за розкладом, який можна почитати на кожній зупинці. 



Другий варіант добратися з аеропорту – потяг. Він дешевший, коштує 70 євроцентів, у дорозі хвилин 10. Щоб знайти його зупинку, потрібно вийти з аеропорту, перейти дорогу (минути всі автобусні зупинки) і вийти на окрему доріжку з вказівником потягу. Поїзд до Вільнюса маленький, двовагонний, їздить за розкладом з інтервалом 30 хвилин-1 година в середньому. Нам пощастило, що чекати довелося недовго – кілька хвилин. Потяг прибуває на центральний вокзал, що цілком логічно. Вокзал знаходиться практично в центрі. А оскільки ми зняли чудесну квартиру, до якої від залізничної станції 5 хвилин пішки, таке добирання було дуже зручним.


КУДИ ПІТИ


Вільнюс – невелика столиця. Я його можу порівняти хіба що з Братиславою чи Будапештом. Тобто, увесь центр абсолютно реально обійти пішки. Це місто дуже затишне, хоч і неідеальне, подекуди з обдертими стінами будинків і під’їздів, сміттям на вулиці. Та я ніколи не хочу акцентувати увагу на поганому. Все ж таки сміття у Марракеші чи навіть на Кіпрі можна побачити більше. Та ми ж не для того подорожуємо, правда?

Перше, на що я звернула увагу у столиці Литви – тут дуже-дуже багато церков і монастирів різних конфесій. Реально на кожному кроці побачиш якийсь храм.
Та справжньою готичною перлиною є середньовічний костел святої Анни (вхід безкоштовний).



І зовсім поряд, по сусідству з церквами, на березі річки Вільнялє всіх туристів заманює до себе химерна республіка Ужупіс (а по-нашому Заріччя). Це квартал митців, неформалів, любителів усього нестандартного. 





Крім різних чудернацьких скульптур та інсталяцій, в цій республіці діє своя конституція, представлена різними мовами. Але «права», які в ній прописані, дуже цікаві. Наприклад, людина має право любити кішку й опікуватися нею. Водночас кішка не зобов’язана любити свого хазяїна. А от собака має право бути собакою.





Подивитися на місто можна з Замкової гори, на якій збереглася старовинна вежа Гедиміна. З одного боку гори – річка, з другого – нові райони Вільнюса, з третього – старе місто. Але щоб гарно роздивитися центр з висоти, потрібно приходити сюди рано-вранці або надвечір. Піднятися на гору можна безкоштовно доріжкою, викладеною бруківкою, або ж піднятися фунікулером.






Загалом, на питання, що робити у Вільнюсі, я б дала одну відповідь – гуляти. Я не хочу описувати детально кожну пам’ятку, адже тут їх тисячі! Просто блукати старовинними вулицями, зазирати у внутрішні подвір’я, насолоджуватися моментом – ось що потрібно!




ДЕ ПОЇСТИ І ЩО СКУШТУВАТИ


Люди діляться на два типи: ті, хто любить чай, і ті, хто п’є каву; ті, кому більше подобається Порту, і ті, хто фанатіє від Лісабона; ті, хто любить цепеліни, і ті, хто вважає їх рідкісною пакістю.

От про цепеліни і поговоримо. Не знаючи, яка на смак ця страва, але наслухавшись від друзів і блогерів, яка вона недобра, це ще більше спонукало її спробувати. І знаєте, нам сподобалося!

Цепеліни – це національна їжа литовців, як у нас вареники. Взагалі ця страва, наскільки я зрозуміла, зветься Didžkukuliai. Назва «цепелін» до неї приклеїлася, бо по формі нагадує дирижабль цепелін. Що це таке? Великі овальні штуки з картопляного тіста із м’ясною фрикаделькою всередині. Подають зі сметаною і шкварками. Оскільки у склад цепелінів входи як сира, так і варена картопля, і самі вони варяться, а не смажаться, тісто за консистенцією трохи тягуче. Мабуть, це не всім подобається. Але нам – дуже навіть смачно! Так от, найкращі цепеліни, що ми спробували, були в закладі Etno Dvaras на центральній вулиці Pilies.



Загалом кухня литовців дуже схожа на українську: картопля, гриби, шкварки, сметана, квашена капуста і огірки тощо. У рестораціях середній цінник за страву – 5-6 євро.

В іншому закладі, Alinė Leičiai (записуйте назву), дуже смачний суп із білих грибів, який подають у хлібі. А також саме тут можна продегустувати кульбабове вино! Так, воно існує! Бредбері щось знав! Щоправда, ціна на нього аж 5 євро за келих. Але як не повестися на такий маркетинг?) Яке воно на смак? Солодке біле вино з трав’яним присмаком. Ціни в цьому пабі дещо вищі, туристичні, але це той випадок, коли не шкодуєш потрачених грошей, там дійсно смачно.


Для тих, хто харчується вдома, теж проблем не буде: ціни у супермаркетах Вільнюса адекватні, багато продуктів коштують, як в нас. Тут є Lidl, але більш розповсюдженою є мережа супермаркетів Iki.

Також ми ходили на ринок (от люблю це діло!) Halės Turgus. Там можна придбати традиційний литовський сир, фрукти та овочі. До речі, в центрі біля філармонії також є фірмовий сирний магазин Džiugas. Там не лише продається сир, а й є кафе, де можна спробувати різну випічку з ним.



А, ледь не забула! Куди ж без «Шакотіса»! Це традиційний литовський сухий тортик, на смак нагадує бісквітне печиво. Ціна за маленький «Шакотіс» в супермакреті – 3 євро. Я не любитель випічки, але цікаво було спробувати. Та і на подарунок з Литви цілком нормальний «сувенір». Разом з сиром «Джугас». 😊

Шакотіс


КРІМ ВІЛЬНЮСА


У нас на Литву було два дні. Тож, присвятивши суботу Вільнюсу, неділю ми вирішили провести в іншому місті – Тракай, де знаходиться красивий замок. Сюди можна добратися потягом за 1.8 євро або автобусом за 2 євро. Автостанція знаходиться поряд із залізничним вокзалом. Квитки можна придбати як у касі, так і у водія. Дорога до Тракая займає хвилин 20-25.



Це мальовниче містечко, яке розкинулося поміж озер та лісів. Тут гарно навіть взимку, а влітку, мабуть, взагалі насолода для очей. Вікіпедія пише, що тракайських озер налічується аж 72!

Тракайський замок знаходиться на острові, заради нього всі сюди їдуть. Він будувався як резиденція великого литовського князя Гедиміна. Хоча в місті збереглися руїни і старої фортеці теж.



Місце насправді мальовниче. Нам пощастило потрапити сюди на державне свято. Тож вхід у музеї та замки виявився безкоштовним, хоча звичайна ціна – 8 євро. Замок добре відреставрований, всередині – музей.

Чим ще відомий Тракай? Тим, що тут проживають караїми. Щоправда, сьогодні це вже зовсім нечисленна нацменшина. У Середні Віки вони сюди переселилися з Криму, як вважається, для охорони Литовського князівства.

Будинки караїмів традиційно з трьома вікнами

Сьогодні Тракай підтримує туристичний імідж, де головними фішками якраз і є замок та караїмська спільнота. У центрі є багато закладів, де готують традиційну їжу караїмів. Ми були у кафе Кybynlar і спробували кибинай (кибини) – традиційні пиріжки з м’ясом. Страва смачна, але дуже дорога – від 1.8 до 2.9 євро за одну штучку! Ціни тут дуже туристичні.

У Тракаї багато відпочинкових зон

Гуляючи Тракаєм, важко не помітити, що місто популярне серед туристів. Чи не в кожному дворі є човни, на яких можна поплавати. А також люди здають в оренду свої подвір’я як парковки для автомобілістів. Багато закладів харчування на набережній і в центрі.



Ну і на завершення цікавий факт: містом-побратимом литовського Тракая є львівський Яворів.

Отже, чому Литва на вихідні – хороша ідея?

  •       Прямий бюджетний переліт
  •         Зручне добирання з аеропорту
  •        Демократичні ціни
  •         Можливість за вихідні відвідати навіть два міста
  •         Гарні і концептуальні заклади харчування
  •         Більшість людей розуміє російську (це якщо з англійською поки що у вас не дуже)



Куди ще можна поїхати на вихідні зі Львова за кордон? Читай:






При копіюванні фото, тексту чи його фрагменту посилання на цей блог обов’язкове! Усі матеріали захищені авторським правом.

Коментарі

Популярні публікації