Зі Львова на Кіпр: тестуємо напрямок на вихідні

Олігархи, офшори, яхти і дорогі вілли – саме таким в моїй уяві завжди був Кіпр, водночас такий недосяжний для простого мандрівника. Хоча насправді цей острів ніколи й не вабив мене, але акція від WizzAir зробила свою справу – і ми взяли квитки у цю країну по 370 грн в один бік. Гарний привід провести січневі вихідні у теплих краях!

Прямий переліт Львів – Ларнака тривав 2,5 години. Ще коли літак заходив на посадку, був помітний контраст: Середземномор’я навіть взимку квітне і буяє зеленню.

З аеропорту у місто їде автобус №425, проїзд коштує 1,5 євро. На Кіпрі рух лівосторонній, тож спочатку тебе не покидає відчуття, що ти увесь час їдеш по зустрічній смузі.

Хвилин 20 – і ми виходимо в центрі Ларнаки на набережній Фінікудес. Пляжі порожні, усюди пальми, та найголовніше – море! І коти, яких на Кіпрі дуже багато, а особливо коло ларнакської маріни. Адже вони знають, що там найбільше туристів, а значить може щось смачненьке перепасти.

Наші апартаменти знаходилися у бічній вулиці від набережної, тож з балкону теж можна було побачити середземноморські хвилі. Взагалі житло найдешевшим виявилося саме в Ларнаці порівняно з пропозиціями в курортній Айя-Напі та столиці Кіпру – Нікосії.

До речі, кіпрські помешкання також мають свої особливості. У квартирах немає опалення. Це означає, що всередині сиро і холодно, і навіть кондиціонери, увімкнені на тепле повітря, не надто комфортні. А ще тут «британські» розетки, для яких потрібні перехідники, та цікава система увімкнення і нагрівання бойлера, якого в самій ванній кімнаті може і не бути. Та крім британської спадщини у вигляді розеток і лівостороннього руху, кіпріотам дістався ще один, найцінніший – непогане володіння англійською мовою, що для мандрівника завжди є великою перевагою! Хоча російську ви тут чутимете не рідше за англійську та грецьку.

Подарунок Ларнаці від Одеси

Що робити у Ларнаці взимку? Гуляти! Хоча туристів навіть в несезон вистачає, але місто виглядає спокійним. Багато магазинів і ресторанів зачинені, тривають будівництва, а кіпріоти здебільшого сидять ++вдома, бо +15 – це вам не жарти, а лютий холод для островитян.

Головною пам’яткою Ларнаки вважається середньовічна Церква святого Лазаря. Вона дійсно дуже гарна, хоч і невелика. Довкола храму – невелика площа з тавернами та крамницями.

Є у місті і мечеті. Одна з найстаріших – Djami Kebir – у центрі на набережній.

Поряд з мечеттю на березі моря примостився маленький замок, який теж веде свою історію ще з Середніх Віків.

Ларнакська фортеця

Ціни в Ларнаці не супер-бюджетні. Наприклад, страви у тавернах починаються від 11 євро з особи, в середньому – 15 євро. Це дорого навіть порівняно з Італією чи Іспанією. Та якщо готувати самим, а продукти купувати у супермаркетах чи на базарі, виходить цілком нормально. А ще ми випадково натрапили на невеличкий рибний ринок в районі пляжу Kastella Beach, шкода лиш, що ми вже йшли у той момент в аеропорт.

Більшість таверн взимку закриті

Хто любить літаки так само, як я, тому обов’язково сподобається прогулянка пляжем Маккензі. Тому що цей пляж впирається у паркан, яким огороджена злітно-посадкова смуга аеропорту. А це значить, що тут постійно злітають і сідають літаки, тож можуть вийти вдалі кадри, особливо коли сонце повертає на вечір.

На пляжі Маккензі

А серед природніх пам’яток мені особливо сподобалося солоне озеро, на якому зимують рожеві фламінго. Спочатку я взагалі хотіла на нього не йти, бо це дуже довго (автобуси не їдуть) та і озеро з комишами не надто приваблювало. Але в результаті це стало чудовою прогулянкою і пікніком на березі. 

Акведук біля солоного озера

Щоправда, фламінго сидять на середині озера, тож добре їх не вийде розгледіти, тому тут дуже не завадив би бінокль. 

Однак спокій і безлюдність довкола настільки розслабляє і відновлює сили, що такі вилазки на природу просто необхідні.

Дорогою до озера

У наших планах було також відвідати столицю країни – Нікосію (Лефкосію, - грец.), та ми вирішили затриматися в Ларнаці і не бігти марафон по must see місцях – адже і так усього не побачиш за  три дні. А Нікосія дуже приваблювала тим, що вона розділена навпіл між державою Кіпр та невизнаною Турецькою Республікою Північного Кіпру. Ось тут дуже гарний матеріал про історію конфлікту, вторгнення Туреччини і, на жаль, дуже знайомі нам методи захоплення територій.

У неділю ми поїхали лише в Айя-Напу – молодіжне і гамірне місто-курорт влітку і сонне і ліниве взимку. Автобуси до Айя-Напи відправляються з Ларнаки з набережної Фінікудес, у дорозі 50 хвилин, проїзд коштує 4 євро. Розклад є на зупинках та в інтернеті. Також є дешеві автобуси за 1,5 євро, але вони відправляються з іншої точки. Таким автобусом ми поверталися назад з Айя-Напи.

В Айя-Напі хотілося б відмітити дві цікаві локації. Перша – це безкоштовний парк скульптур, коло якого зупиняється міжміський автобус. Тут сучасні роботи скульпторів з різних країн, декілька є навіть з України. Переважно, це статуї давньогрецьких богів з античних міфів.

Та найголовнішою природною пам’яткою міста є Love Bridge – красиві скелі у вигляді арки над бірюзовою водою. Це найбільш фотогенічна й інстаграмна локація Айя-Напи. Ось тут і згадуєш міфічну Афродіту, яка народилася з морської піни біля берегів Кіпру, тому і отримала ще одне ім’я – Кіпріда.

Також у цьому місті дуже гарний пляж Nissi Beach, де особливо красиво на заході сонця. Біля нього також є зупинка автобусів, які їдуть в Ларнаку.

Ось так дуже швидко і непомітно минули наші чудові три дні на острові, де серед зими на деревах ростуть лимони й апельсини, колоситься зелена пшениця та вирує нічне життя місцевих.

Маріна в Айя-Напі

Що спробувати на Кіпрі?

•        Традиційну страву клефтіко з бараниною.
•        Солодке кіпрське вино Commandaria, яке вперше описано в 800 році до н. е.! Нагадує вино з Мадейри, яке ми дегустували в Лісабоні – такого більше ніде немає. «Командарію» виготовляють з родзинок – як угорці свій «Токай».
•        Кіпрський лукум – мені здалося, що він трохи ніжніший за той, який продають в Туреччині чи Ірані.

Як цікаво і бюджетно провести вихідні в інших країнах можна прочитати за посиланнями:

По той бік Дністра: Сорока – «циганська столиця»

Чому варто побувати у Баку

Морське Око: карпатське диво

Румунія на вихідні: Веселий цвинтар

Братислава: найдешевша столиця

При копіюванні фото, тексту чи його фрагменту посилання на цей блог обов’язкове!