НА КАВУ ДО ВІДНЯ, АБО ЯК НЕ ЗБАНКРУТУВАТИ ПІСЛЯ АВСТРІЇ

Краса. Велич. Імперія. Розкіш. Саме так я можу описати Відень. Комусь він нагадує Львів, хтось порівнює його з Парижем. А для мене Відень – такий же неповторний, як і будь-яке інше місто. А ще столиця Австрії дуже дорога – починаючи від проїзду в транспорті і закінчуючи цінами на каву. Як і на чому ми зекономили та що встигли подивитися за два дні – розказую.


Що подивитися

Відень настільки багатий на пам’ятки архітектури, що хочеться зупинятися на кожному розі, біля кожнісінької будівлі, аби роздивитися найменшу деталь. Звичайно, насамперед ми пішли на Штефанплатц – центральна площа міста з неймовірним готичним собором св. Стефана (Штефана). Цей храм просто треба побачити. Жодне фото не передасть його величі і розмірів. Коли ми були всередині, там саме грав орган і насправді з’являлися сльози на очах від всієї краси і величі.


Площа довкола собору – велелюдна, засіяна сувенірними крамницями та магазинами одягу відомих марок. А ще колись саме на Штефанплатці знімали епізоди з «Комісара Рекса».


Від площі починається не менш відома вулиця Грабен. В перекладі з німецької назва перекладається як «канава». І така назва цілком виправдана: колись давно, в епоху Середньовіччя, тут був рів. Головна історична пам’ятка Грабена – чумна колона. Стовп нагадує про страшну чуму, яка у 1679 році забрала життя десятків тисяч людей.


Неподалік розташований Хофбург – колишній імперський палац, зимова резиденція австрійських правителів, а зараз – офіційна резиденція президента Австрії. Ще палац відомий тим, що у 1938 році на його балконі Гітлер проголосив приєднання Австрії до Німеччини. Австрія тоді стала називатися «Остмарк» і оголошувалася однією з німецьких земель, однак після війни була знову відділена.


Віденська Ратуша – справжній витвір мистецтва у неоготичному стилі. Оскільки ми були у Відні взимку, то мали нагоду побачити неймовірну ковзанку перед Ратушею. Ні, це не просто ковзанка 10*20 метрів. Це – величезний простір для катання на ковзанах, адже на лід перетворюють стежки парку навпроти Ратуші. Мрія!



Неподалік Ратуші височіє велична Вотівкірхе (Церква обітниці) – храм, зведений у ХІХ ст. як подяка за спасіння молодого імператора Франца Йосифа, на якого вчинили замах.


Віденська опера – один із символів не лише столиці, а й усієї Австрії. Іменита, відома на весь світ, мрія багатьох артистів і глядачів. Мало хто знає, та вона дійсно по кишені кожному. Зазвичай ціна квитка - кількасот євро. Але! Для тих, хто не має стільки грошей, а хоче долучитися до прекрасного, є вихід. Квиток можна придбати навіть за 3 євро! Правда, це будуть стоячі місця на балконі. Та і в черзі до каси доведеться постояти, можливо, не одну годину. Але яка різниця, якщо це сама Віденська опера! У Відні мистецтво доступне для всіх.


Палац Шенбрунн – ще один не менш відомий символ австрійської столиці. На території комплексу – не лише палац, а й тріумфальна арка на пагорбі, звідки відкривається панорама на Відень, а також найстаріший зоопарк Європи. Шенбрунн був літньою резиденцією Габсбургів. Свого часу тут народився імператор Франц Йосиф І. Згодом у палаці жила також його дружина – імператриця Елізабет, чи Сіссі, як часто її називали. Це саме на її честь у Львові звели костел Ельжбети, що на Привокзальній. 


А ще у Шенбрунні колись знаходилася відома на всю імперію скульптурна майстерня. І скульптури левів, які прикрашають вхід до Порохової вежі в центрі Львова, також походять звідси. Доїхати до Шенбрунна можна на метро, гілка U4. Вхід на територію комплексу безкоштовний. 


До речі, метро у Відні позначається зовсім не літерою М, як ми звикли, а U. Адже німецькою метрополітен називається U-Bahn. Варто купити проїзний, адже транспорт у Відні дуже дорогий. Одна поїздка на метро – 2.40 євро. А їздили ми багато, бо відстані величенькі - десь такі, як в Парижі, а часу було обмаль. Проїзний діє на всі види транспорту, який надзвичайно зручний та комфортний.  

Набережна Дунаю у спальному районі Відня

Будинок Гундертвассера


Неймовірно цікавий житловий будинок, спроектований за концепцією австрійського художника Фріденсрайха Гундертвассера. Тут є як квартири, так і офіси. І постійний натовп туристів під вікнами :) Але місце дійсно цікаве. До того ж подивитися на нього можна абсолютно безкоштовно.

Що відвідати

Оскільки часу на культурну програму у нас було обмаль, то ми вирішили зупинитися на Будинку музики. Це просто шикарний інтерактивний музей звуків! Крім тематичний залів, присвячених відомим австрійським композиторам та музичним інструментам, тут багато цікавинок, яких в Україні точно не побачите, чи то пак не почуєте. Наприклад, в одній кімнаті, де спершу збиває з пантелику морок і дивні вібрації та звуки, можна побачити, почути і відчути все те, що відчуває дитина у лоні матері. Або кімната зі звуками найбільших міст світу: нахиляєш голову у спеціальний отвір у стіні – і ось ти вже на вулицях Токіо, Венеції чи Нью-Йорка. 



Тут можна відчути себе диригентом, а віртуальний оркестр на екрані гратиме під твою «команду», а як тільки зупинишся – невдоволено шумітиме.


Крім того, в музеї можна послухати і відчути, як втрачав слух Бетховен. І це насправді дуже щемливо. А знаєте, що пов’язує Бетховена з Україною? Звісно, музика. Свого часу композитору настільки сподобалася українська пісня «Їхав козак за Дунай», що він взявся за її обробку, послухайте!

Звичайний квиток у Будинок музики коштує 13 євро, нічний – що діє після 20.00 – всього 6.50. Вгадайте, який обрали ми :)

Де і що поїсти

Сніданок у наших мандрах вже «класичний» - це їжа з супермаркету. У Відні доволі велика мережа супермаркетів Billa. Однак мені здалося, що більш демократичні ціни у більш відомому українцям Spar. Хоча насправді і там, і там недешево для українського гаманця. Серед порад для віденських бюджетних туристів читала, що в Billa інколи трапляються протерміновані йогурти та інші продукти. І якщо ви знайдете такий, то можна сміливо брати прострочений і на касі вам безкоштовно його замінять на якісний. Але ми не перевіряли це.
Звісно, ми не могли не спробувати відомі смажені віденські сосиски – wurstel. Вони продаються в кіосках по всьому центру. Ціни теж недешеві – від 1.90 до 4.80 євро. Ну не вартує сосиска з хлібом таких грошей, хоч і дійсно смачна.

А от вечеряли двічі у цікавому пакистанському кафе Der Wiener Deewan. Це на зразок їдальні, вибір страв невеликий, проте всі вони – смачні. Тут можна спробувати рис з телятиною або куркою під соусом карі, тушковані овочі та неймовірну пакистанську халву. Але це зовсім не халва в нашому розумінні. Цей десерт нагадує манну кашу і подається з манговим соусом. 
Смакота! Та головна особливість цього закладу – можна їсти, скільки хочеш, і платити, скільки можеш.  Зазвичай залишають 5-6 євро з людини. Але ліміту немає. Місце дуже популярне серед молоді. Знаходиться неподалік станції метро Schottentor.


Ну і бути у Відні і не випити справжньої віденської кави – це також не комільфо. Спробували ми її в кав’ярні Aіda. До кави взяли славнозвісний штрудель та торт «Захер». І отримали чек на 14.50 євро на двох. Як на мене, це зовсім недешево для кави з десертом. Хоч кава направду смачна. Але порівнюючи з тією ж Італією, наприклад, де в Неаполі можна і за 80 центів еспресо знайти, віденський прейскурант не з найдешевших.


Як добиралися

До Відня ми приїхали з Братислави автобусом Slovak lines. Акційні квитки купували в інтернеті за кілька місяців і вони нам обійшлися по 1 євро! Це за відстань у 60 км. Автобус зручний, з Wi-Fi. У вартість квитка також входить пляшка води та цукерка J Також на кожному кріслі є планшет, тож дорогою можна слухати музику чи дивитися фільми.
Назад з Відня поверталися теж до Братислави з Polski Bus. Завчасно також виловили акційний квиток за 1 злотий! А це по 7 гривень було! Інший квиток коштував 5 злотих, що теж дуже дешево. З Братислави до Києва поверталися WizzAir з квитками по 15 євро (але це з Wizz discount club).


Де жили

У Відні ми забукали хостел Zum Goldenen Kegel Hostel за 14Є з людини. Помешкання цілком достойне, чисте, в хорошому тихому районі біля метро. Але! У номері не було заявленого фена, який для мене був вкрай важливим. Та найголовніше – бойлер у ванній кімнаті зовсім не розрахований на 8 людей. Покупатися в гарячій воді могли максимум двоє, всім іншим дісталася холодна вода з-під крану :(  За такий слабенький водонагрівач – величезний мінус. А у всьому іншому житло відмінне.


При копіюванні тексту посилання на цей блог обов'язкове!

Коментарі

  1. Дуже вдячний за чудову інформацію. Плануємо з дружиною відвідати в травні Відень та Братиславу. Ваша інформація дуже корисна. Дякую

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую! Мені приємно, що вам це стало при нагоді. Гарної подорожі!

      Видалити
  2. Дуже дякую за рекомендацію пакистанського кафе Der Wiener Deeman - їли там два рази: дешево, смачно і дуже крута мультикультурна атмосфера.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Прошу!Ми теж туди навідувалися кілька разів! Манговий десерт ("халва") у них просто неймовірний!

      Видалити
  3. Одне задоволення читати ^_^ знов захотілося у Відень, і те, що там ковзанка в парку - дійсно чудово, хочеться поїхати і спробувати))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую! Так, думаю, Відень прекрасний у будь-яку пору року!

      Видалити

Дописати коментар

Популярні публікації