Загублені в Парижі

Про Париж я чула або захопливі відгуки, або відверте розчарування – дві протилежності. Посередніх вражень, мабуть, це місто не справляє. Але в будь-якому випадку і байдужим не залишає. Я відношуся до першої категорії подорожуючих, і це невиправно :) Тому довго сумнівалася, чи писати щось про Париж. Мій Париж. Адже про нього стільки писано-переписано всього, а я щоразу перечитую і знову чимдуж туди хочу. А, може, хтось зі скептиків прочитає це і полюбить столицю Франції так само, як і я?

Я можу з упевненістю сказати: якщо ви нічого не знаєте про Париж - хіба лише те, що там є Ейфелева вежа і Лувр, не фанатієте від усього французького - не їдьте поки туди. З Парижем так не можна. До нього треба приїжджати підготовленим, а не втискати легковажно у свій мандрівний графік день-другий у місті, про яке ви нічого не знаєте. 

Париж потрібно відчувати і не складати своє враження про нього лише з розповідей вашого гіда, якщо подорожуєте туристичною групою. Ну а для натхнення перед поїздкою можна почитати "Собор Паризької Богоматері" Гюго чи "Тріумфальну арку" Ремарка. Або переглянути кілька французьких фільмів, хоча гумор у французів специфічний. 

Париж різний. Для когось він круасаново-кавовий, романтично-солодкий і запаморочливий. Для інших залишається холодним, незрозумілим, похмурим і... емігрантським. Якщо раніше лише в передмістях були «чорні квартали», то зараз таке враження, що такі квартали по всьому місту. Але я переконана: якщо на когось це місто не справило враження (хоч і не розумію, як таке може бути), значить просто ще не час... До речі,саме тут я якось почала згадувати французьку, хоч багацько років нею не говорила і думала, що вже все забула. Але Париж якось надихнув згадати. 

Площа Вогезів - найстаріша у Парижі

Я була в Парижі двічі. Вперше – ще в студентські роки протягом восьми днів. І мені видалося мало. Адже місто велетенське і щось цікаве можна знайти біля кожної станції метро. Тому, звісно, всіх пам’яток і класних локацій ми не обійшли. Цього ж разу Париж взагалі став транзитним містом в нашій подорожі по дорозі у Неаполь, тож провели ми у столиці всього дві доби.

Помилкою є намагання охопити всі «стандартні пам’ятки» за такий короткий час - все одно це нереально. Хоча я їх дивилася по другому колу, але скажу чесно: сильні враження залишає лише перший раз. Тож інколи варто, щоб так і було, тому краще і не повертатися вдруге.

Опера

Отже, Ейфелева вежа, Собор Паризької Богоматері, Лувр, Монмартр, Люксембурзький сад, Тріумфальна арка, Єлисейські поля, Латинський квартал, Сорбонна – це та «попса», яку я ще першого разу подивилася. Хоча на Монмартр цього літа ми все ж таки знову завітали і біля Вежі потусили вдруге.

І як тут не згадати Ремарка? :)

У Парижі всюди велетенські черги. Тому ми не бачили сенсу, щоб провести пів-дня,очікуючи на підйом на Ейфелеву чи вхід до Лувру. А от у музей Орсе сходили - там просто фантастичні колекції найвідоміших художників: Ван Гога, Моне, Ренуар, Дега, Піссаро… Давно хотіла побачити всі ці шедеври на власні очі. Музей розташований у приміщенні колишнього вокзалу на березі Сени, що само по собі є цікавим фактом. А от вхід мені обійшовся абсолютно безкоштовним: я прихопила з собою своє журналістське посвідчення. І дарма, що воно було лише українською мовою, французькі музеї всю пресу поважають :) Так, неочікувано для себе, я зекономила 12Є.

Музей Орсе

Та все ж таки моєю улюбленою локацією Парижа залишається Монмартр. Богемний мистецький квартал, де стільки цікавого! Тут і базиліка Святого Серця, і найстаріші виноградник та кабаре Парижа, і "Стіна кохання", де фраза "Я тебе кохаю" написана на більш ніж 300 мовах, і монумент знаменитій співачці Даліді, і дух фільму "Амелі". Та можна безкінечно перераховувати!

Сакре-Кьор

Що би я радила подивитися і зробити в Парижі? Їсти! Ну серйозно, якщо ви не спробуєте справжній французький багет, ви і далі будете вважати той довгий хліб з «Ашану» та «Сільпо» гідним вашого смаку. А їхні паштети, фуа-гра, сири? Загалом в кав’ярню ми сходили лише раз, аби скуштувати цибульковий суп. А так весь час харчувалися їжею з супермаркету. Мені дуже полюбилися готові мікси з листя салату, оливок, сиру. Тож, на 10Є можна достатньо скупитися на двох і влаштувати пікнік на березі Сени.

А ще на кожне місто варто подивитися з висоти. Але Ейфелева вежа – далеко не єдина для цього локація Парижа. На Нотр-Дамі також є оглядові майданчики на баштах, але вхід туди платний. Або ж на вежі Монпарнас чи на Тріумфальній арці. Або ж покататися на колесі огляду. 

Вид з Ейфелевої вежі

А от безкоштовно помилуватися Парижем з висоти пташиного польоту можна на сходинках Сакре-Кьор на Монмартрі, з оглядового майданчика Інституту арабського світу, що недалеко від Нотр-Даму, чи, наприклад, з терас в торгових центрах Galeries Lafayette чи Printemps.

Вид з Собору Паризької Богоматері

Пересувалися по місту ми на метро. Як на мене, воно дуже зручне, хоч має аж 16 ліній і понад 300 станцій. Та якщо ви маєте карту метрополітену, їздити дуже просто. Також варто мати при собі монети: адже багато терміналів для продажу квитків не приймають купюри. І нашу банківську карту чомусь не приймали, хоча оплата карткою була можлива.

Париж – доволі дороге місто. Але тут є багато можливостей зекономити. Багато музеїв і галерей пропонують знижки для молоді, студентів, журналістів тощо. У деяких кав'ярнях влаштовують безоплатні дегустації у певні дні або час доби. А ходити вулицями, насолоджуватися старовинною архітектурою, гуляти в парках – взагалі безкоштовно! Хоча на ніч більшість паризьких парків замикаються, тож переночувати десь на галявині на карематі – не варіант.

В Люксембурзькому саду замість лавок - більш приватний відпочинок :)

Що привезти з Парижа? Я люблю практичні речі, якими буду довго користуватися і згадувати про улюблені міста. Ну і як справжня дівчина, люблю косметику і одяг, так що розпродажі з гарними знижками не омину. А ще – парфуми. Минулого разу я придбала у Fragonard. Це й магазин, і музей парфумів неподалік Опери Гарн’є, хоч останніми роками продукція трохи подорожчала. Та коробочку на згадку і досі бережу. А хто не хоче сильно витрачатися – поблизу Ейфелевої вежі сновигають емігранти, які продають статуетки і брелки для ключів у вигляді паризької «залізної леді». Дешево і сердито, зате з Парижа.

Двері Монмартра

Як добиралися:

Літаком EasyJet за 30Є з Кракова. Хоча буває і дешевша ціна за перельоти. Перевага в тому, що прилітає в міський аеропорт Шарль-де-Голль, а  не в Бове, що за 70 км.

З аеропорту до Парижа можна доїхати як автобусом, так і електричкою RER. Ми вибрали електричку (лінія В). Вартість проїзду – 10Є. Перевага в тому, що електричка перетинається потім з міськими станціям метро, тож зручно робити пересадки.

Де жили:

В Парижі повно хостелів і готелів на будь-який смак і гаманець. Ми обрали Hôtel Vacances Bleues Provinces Opera, оскільки бронювали задовго наперед зі знижкою. І не пошкодували. Готель класний: і локація (біля метро), і сніданки, і чистота, і недалеко від центру (до Нотр-Даму півгодини пішки). 


При копіюванні тексту посилання на цей блог обов'язкове!