Як бюджетно відвідати Монако

Країна казино, формули-1 та шикарного життя. І, здається, що тут кожен другий має власну яхту або авто класу люкс. Але Монако приваблює не лише багатіїв, а й туристів. Тож скільки насправді коштує поїздка до Монако і чи потрібні для цього тисячі євро?

До Монако ми приїхали потягом з французького міста Мантон за 2.90 євро. Туристам, які прибувають залізницею, радять зберігати квиток: з ним можна отримати знижку у музей океанографії. Головний залізничний вокзал князівства Монако трішки нагадує печеру. 

Його значна частина розташована під землею, видовбана в скелі. А все тому, кажуть, що тут дуже, дуже дорога земля. Тому князівство розбудовується не стільки вширину, скільки у висоту.

Якщо у світі всі дороги ведуть в Рим, то в Монте-Карло – до знаменитого казино. Від вокзалу це пішки 10 хвилин. І саме тут можна побачити справжнє багатство у вигляді шикарних авто, з якими дуже люблять фотографуватися туристи.

Вказівники до найголовнішого :)

А ще на площі перед казино – головна різдвяна ялинка Монако. Довкола – святкові інсталяції та натовпи охочих зробити фото. Це найбільш лакшері різдвяна площа, яку я колись бачила. Але насправді виглядає все дуже красиво і дуже-дуже по-багатому.

Святкова ілюмінація тут буквально всюди – зокрема і всередині казино. До речі, в хол цієї будівлі вхід вільний. А от щоб потрапити далі, потрібно заплатити 19 євро. Тож більшість туристів зупиняється в холі. Але навіть коридорні інтер’єри будівлі вражають!

Так само, як вражає й екстер’єр. Адже ця будівля 19-го століття містить в собі не лише казино, а й оперу. І збудував її французький архітектор Шарль Гарньє – автор проєкту паризької опери.

Одразу біля опери Монте-Карло – невеличкий скверик, звідки чудова панорама на порт.

До речі, Монако – багаторівнева мікродержава на скелях. Адже місця тут небагато, тож князівство збільшується, переважно, у висоту. Для зручності пересування тут облаштували безкоштовні громадські ліфти. Я не знайшла жодної мапи цих ліфтів, але на гугл-картах деякі з них позначені.

Щоб поплавати у Монако, не обов’язково орендувати яхту. Тут є бато-бюс – невеликі човники, так звані водні автобуси, які перевезуть вас з набережної на інший берег усього за 2 євро. А якщо заплатите карткою, то квиток коштуватиме 1,50 євро. Вони відправляються кожні 20 хвилин. Тож навіть в одній з найдорожчих країн Європи громадський транспорт – цілком доступний.

Пару хвилин – і ми переносимося з Монте-Карло до іншої частини князівства – Монако-Віль. Тут ще більше пришвартованих яхт, і хочеться роздивитися кожну. Та допоки сонце ще не сіло – потрібно підійматися нагору, де, власне, розташоване саме місто та княжий палац. Та краєвиди, які бачиш дорогою, варті того, аби пройти цей шлях.

Княжий палац

Вулиці Монако-Віль нагадують Італію. Та навіть ресторані тут – і ті італійські. Ціни практично такі ж самі, як у сусідній Франції. Але водночас вищі, ніж в Італії. Зимовими вечорами в цьому районі малолюдно і немає натовпу туристів. Тож можна спокійно прогулятися цими вузенькими вуличками та насолодитися камерною атмосферою.

Декілька годин у Монако збігли надто швидко. На жаль, вдалося побачити лише половину із запланованого. Тому не вірте, що в цьому князівстві немає що робити. Тут знайдуться атракції навіть для бюджетних туристів! До речі, про бюджет. За весь день в Монако я витратила всього 4 євро 40 центів. І насправді мені б дуже хотілося ще сюди повернутися.

При копіюванні фото, тексту чи його фрагменту посилання на цей блог обов’язкове!