La Ferme d'Elise: Відпочинок з бельгійським смаком
Про цю ферму ми дізналися після проекту СТБ «Іншорідні».
Це цикл передач про іноземців, які ведуть бізнес в Україні. Декому успішно це
вдається, декому зі значними перешкодами. Але де ще спробувати вишукані сири,
не їдучи до Франції чи Швейцарії? Правильно: на Львівщині! :)
Ферма «Шеврет», або
ферма Елізи (на честь доньки власників), розташована у селі Дмитровичі
Мостиського району. Автобусом сюди можна доїхати за годину, а якщо є власне
авто, то за півгодини. Колись, коли був ще радянський колгосп, тут вже діяла
свиноферма. Потім прийшов занепад. І через кілька років ферму орендував
бельгієць Бернар Віллем, довів її до пуття та почав розводити кіз.
З господарем ферми |
Перше враження було
дуже приємним: ферма насправді охайна, виглядає цілком по-європейськи. Тут
всюди клумби, лавки та відчуття сільської ідилії. Мені чомусь згадалися винні підвали угорського Токая, атмосфера подібна :)
Відвідувачів
зустрічають милі віслюки, які пасуться на луках.
На фермі мешкає близько
400 кіз різної породи, а також милі козенята. Вони зовсім не бояться людей, а
залюбки позують перед фотокамерами. Проте годувати їх чи навіть гладити
категорично заборонено.
Козам тут дійсно
райське життя: працівникам не можна на них кричати, аби у
тварин не було стресу. У приміщеннях чисто, ситно та приємно.
Ті кози, які не мають
козенят, цілий день проводять на пасовиську. Адже саме вони головні
постачальниці молока. А охороняють їх електропастухи.
Крім кіз, на фермі живуть
коні, а також п’ятеро псів, які тут за сторожів. Вони, здебільшого, мають французькі клички :)
Нанетт |
Нагулявшись та
перезнайомившись із мешканцями, йдемо на дегустацію продукції. Власне, це і є
ціль нашого візиту. Я навіть не уявляла, скільки існує видів козиного сиру!
Кроттен, бюш, козина рікота і фета, том, томет, сігалон і навіть згущонка…
Усього і не злічити! Особисто мені сподобався витриманий кроттен (нагадує
віддалено пармезан) та авторський «Ле Лемберг» (щось а-ля камамбер).
Також тут можна спробувати
рієт (типу тушонки) з козиного м’яса, молоко, варення. Усю продукцію можна купити.
Нам вистачило дві з
половиною години, щоб по два рази оглянути все, пофотографуватися та посмакувати
сиру. Як на мене, це ідеальне місце для заміського відпочинку,а особливо для
тих, в кого є діти. Малеча від тварин просто у захваті.
Вже вдома у коментарях
до різних блогів прочитала деякі нарікання на господаря ферми. Мовляв, він дуже
суворий і різкий з працівниками. Однак судити не беруся. Особисто до нас всі
поставилися добре, а відносини між працедавцем і робітниками краще залишити на
їхній розсуд.
Як добратися:
Рейсовим автобусом зі
львівської автостанції «Західна». Ми їхали об 11.55 маршруткою Львів – Мистичі.
Ферма знаходиться за 200 м від зупинки, всі водії в курсі. Проїзд коштує
близько 30 грн.
Вартість:
Відвідини ферми, тобто
екскурсія + дегустація, коштують 150 грн з людини. Для дітей дешевше. Про
візити попереджати слід завчасно. Усі контакти – на сайті
«Шеврет».
При копіюванні цього тексту посилання на джерело обов'язкове!
Коментарі
Дописати коментар